26.08.2015

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми підтримки індивідуальних сільських забудовників на 2016 - 2020 роки»

Проект

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

 

П О С Т А Н О В А

 

від                            2015 р. №

Київ

 

Про затвердження Державної програми підтримки індивідуальних сільських забудовників на 2016 - 2020 роки

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державну програму підтримки індивідуальних сільських забудовників на 2016–2020 роки (далі – Програма), що додається.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства разом з Міністерством фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми, виходячи з можливостей державного бюджету.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

розробити та затвердити регіональні програми підтримки індивідуальних сільських забудовників на 2016–2020 роки;

передбачати під час складання проектів місцевих бюджетів на відповідний рік кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми.

4. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства подавати щороку до 15 березня Кабінетові Міністрів України звіт про виконання Програми.

 

 

Прем'єр-міністр України                                                              А. ЯЦЕНЮК

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від                             2015 р. №

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА 

підтримки індивідуальних сільських забудовників 

на 2016 - 2020 роки

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

У сільській місцевості станом на 1 січня 2015 року проживало 30,9 відсотка загальної чисельності населення України.

Сільський житловий фонд налічує понад 6 млн. квартир (5,8 млн. будинків).

Рівень комфортності сільського житлового фонду є низьким.

Водопроводом обладнано лише 33,4 відсотка загальної площі житлового фонду у сільській місцевості, каналізацією – 29,9 відсотка, газом – 84,2 відсотка.

Більша частина сільського житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення не відповідає сучасним вимогам через зношеність, застарілість архітектурно-планувальних рішень та низький рівень інженерного оснащення.

Низький рівень платоспроможності сільського населення не дозволяє самостійно покращувати житлово-побутові умови. Рівень заробітної плати в сільському господарстві та соціальній сфері, де працює більшість сільських жителів, залишається майже на третину нижчим за середній показник по економіці.

З 2008 року виконується Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. №1158 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 73, ст. 2715), якою передбачено, зокрема, надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам; забезпечення упорядження сільських садиб з урахуванням нових стандартів забудови сільських територій, поліпшення їх забезпечення засобами зв'язку, електро-, газо-, тепло- та централізованого водопостачання і водовідведення.

На реалізацію зазначених заходів програми у 2008 - 2015 роках за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів було заплановано виділити 1015,6 млн.гривень. За ці кошти планувалося прийняти в експлуатацію 933,4 тис. кв.метрів житла, підключити до інженерних мереж 47,3 тис. житлових будинків.

Проте, було профінансовано лише 828 млн.грн., що становить82% запланованого обсягу. Це дало можливість прийняти в експлуатацію понад 763,5 тис. кв.метрів житла (82% запланованого обсягу), підключити до існуючих комунікацій 37,3 тис. житлових будинків (79% запланованого обсягу), провести комплекс заходів зі спорудження водо-, газових мереж та розвитку особистого селянського господарства.

Крім того, у всіх областях України діють регіональні програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім», розроблені на підставі Указу Президента України від 27 березня 1998 р. № 222 «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. №1158 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 73, ст. 2715), які набули значної популярності серед сільського населення, про що свідчить щорічне зростання попиту на отримання пільгових кредитів.

На сьогодні зазначені програми є реальною можливістю покращення умов проживання на селі.

Загалом в Україні за період реалізації програм, починаючи з 1998 року, (станом на 1 червня 2015 р.) 95,7 тис. сільських родин отримали пільгові кредити в обсязі 1190,2 млн. грн., у тому числі за рахунок державного бюджету – 623,7 млн. грн., місцевих бюджетів та інших джерел – 566,5 млн. гривень. Це дало можливість прийняти в експлуатацію понад 1,5 млн. кв.метрів житла, підключити до існуючих комунікацій понад 74 тис. житлових будинків, провести комплекс заходів зі спорудження водо-, газових мереж та розвитку особистого селянського господарства.

Кращих результатів впровадження програм досягли Вінницька, Волинська, Закарпатська, Одеська, Херсонська та Чернігівська області.

У 2015 році заплановано профінансувати 101,5 млн.грн., у тому числі з державного бюджету 39 млн.грн., з місцевих бюджетів та інших джерел 62,5 млн.гривень. За ці кошти планується надати пільгові довгострокові кредити понад 2,9 тис. сім’ям, прийняти в експлуатацію близько 56 тис.кв.метрів житла, підключити до існуючих комунікацій понад 1,7 тис. садиб.

Водночас зазначених дій недостатньо для розв’язання житлової проблеми сільського населення.

Потребують поліпшення житлово-побутових умов майже 70 тис. сімей, які виявили бажання взяти участь у програмах.

 

Мета Програми

 

Метою Програми є створення умов для забезпечення житлом та поліпшення житлово-побутових умов сільського населення, збільшення обсягів житлового будівництва у сільській місцевості, підвищення рівня інженерного облаштування сільських населених пунктів.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Можливі варіанти розв’язання проблеми:

Перший варіант передбачає підтримку індивідуальних сільських забудовників через виконання діючих державних житлових програм, зокрема Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1249 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 92, ст. 3108), та Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 967 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 81, ст. 3261).

Недоліками цього варіанту є те, що механізм будівництва (придбання) доступного житла передбачає наявність власних коштів громадян більше 70 відсотків вартості житла та вікові обмеження для позичальників програми забезпечення молоді житлом.

Другий варіант передбачає розроблення і виконання окремих регіональних програм підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім».

Перевагою зазначеного варіанта є співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників.

Проте, цей варіант є недостатньо ефективним, оскільки для розв’язання проблеми необхідне поєднання зусиль та ресурсів центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Як показує досвід, у разі, коли заходи регіональної програми не є складовою частиною відповідної державної програми, регіональні програми не впроваджуються на належному рівні на всій території країни.

Третій варіант передбачає розроблення і виконання окремої Державної програми підтримки індивідуальних сільських забудовників. Паспорт Програми наведено у додатку 1.

Цей варіант, який пропонується реалізувати, є оптимальним і передбачає комплексний підхід до розв’язання проблеми на державному рівні шляхом:

пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників для фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів із залученням інших джерел фінансування: спорудження житлових будинків, придбання житла, реконструкції та капітального ремонту житла, спорудження інженерних мереж, підключення їх до існуючих комунікацій;

нормативно-правового удосконалення механізму пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників.

Механізм пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників передбачає процентну ставку 3 відсотки річних від суми зобов’язань за кредитом; відстрочку початку повернення кредиту до 2 років; відсутність обов’язкового початкового внеску. Зазначені умови дають можливість скористатися пільговим кредитом громадянам, які не мають високого рівня доходів.

В умовах обмежених можливостей державного бюджету, реалізація механізму пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників є особливо актуальною, оскільки профінансовані кошти підлягають поверненню у повному обсязі та в подальшому використовуються для надання нових кредитів. Це з кожним роком дає можливість збільшити загальний обсяг оборотних кредитних коштів на напрями кредитування.

Крім того, ризики неповернення кредитів індивідуальним сільським забудовникам є незначними. За даними місцевих фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, заборгованість за наданими кредитами у 2014 році відсутня. Водночас, за даними Національного банку України, за підсумками 2014 року прострочена заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам, становила 13,5% загального обсягу кредитів.

Оскільки будівництво житла у сільській місцевості істотно дешевше ніж у містах та здійснюється переважно господарським методом, реалізація Програми може стати опорою у покращенні житлово-побутових умов сільського населення.

Перевагою зазначеного варіанта також є те, що реалізація Програми на державному рівні стимулюватиме залучення коштів з місцевих бюджетів та інших джерел, а також надасть можливість координувати роботу місцевих фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі для підвищення ефективності реалізації Програми.

 

Завдання і заходи Програми

 

Завдання і заходи Програми з визначенням обсягів та джерел фінансування наведені у додатку 2.

Основними завданнями Програми є:

пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників для:

спорудження житлових будинків;

придбання житла;

реконструкції та капітального ремонту житла;

спорудження інженерних мереж, підключення їх до існуючих комунікацій;

удосконалення нормативно-правової бази, що регулює пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників.

 

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу:

забезпечити житлом 11409 сімей, збудувати (реконструювати, капітально відремонтувати, придбати) 961,2 тис. кв. метрів житла, прокласти 693,5 кілометрів інженерних мереж та підключити до існуючих комунікацій інженерні мережі 12235 житлових будинків.

Реалізація Програми також сприятиме:

скороченню темпів міграції сільського населення;

поліпшенню демографічної ситуації у сільській місцевості;

підвищенню економічної активності та рівня зайнятості сільського населення.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

 

Обсяги та джерела фінансування Програми

 

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, у тому числі власних коштів громадян.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 1496,17 млн. гривень.

Обсяги та джерела фінансування Програми наведено у додатку 1.

Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проектів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на відповідний рік.

 ______________________________

 

  Інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення